Долучаючись до традиційного для цієї пори року процесу
підбиття підсумків, хочемо висловити власну думку щодо результатів
законотворчої роботи у 2013 році. Нами було виділено п'ять нормативно-правових
актів, які ми вважаємо найбільш значущими.
Кримінальна відповідальність для юридичних осіб?
23 травня 2013 року Верховною Радою України було ухвалено
Закон України № 314-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом
візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб». Цим
Законом вносяться зміни до Кримінального та Кримінального процесуального
кодексів і запроваджується інститут заходів кримінально-правового характеру, що
застосовуються до юридичної особи. Такими заходами кримінально-правового
характеру є штраф, конфіскація майна та ліквідація.
Підставою для застосування зазначених заходів є вчинення
уповноваженою особою юридичної особи від імені та в інтересах (або тільки від
імені) останньої деяких злочинів (фінансування тероризму, легалізація доходів,
одержаних злочинним шляхом тощо).
Цей Закон спрямований на забезпечення виконання рекомендацій
Групи держав проти корупції (GRECO), Спеціального Комітету експертів Ради
Європи з питань оцінки заходів боротьби з відмиванням коштів (MONEYVAL), а
також на вирішення питань про реалізацію низки міжнародних договорів України в
частині встановлення відповідальності юридичних осіб.
Закон дуже неоднозначно сприймається юридичною спільнотою:
дехто вважає, що цим Законом вводиться кримінальна відповідальність для
юридичних осіб, а це суперечить базовим принципам українського кримінального
права; інші говорять про те, що Закон запроваджує не кримінальну, а
квазі-кримінальну відповідальність. Апологети Закону посилаються на досвід
країн континентальної правової сім'ї (Франція, Іспанія, Польща, Словаччина та
інші), де подібні заходи відповідальності до юридичних осіб застосовуються саме
у межах кримінального процесу.
Варто зазначити, у разі якщо до юридичної особи може
бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації,
то відповідно до статті 170 Кримінального процесуального кодексу можливим є
накладення арешту як запобіжного заходу на все майно такої юридичної особи.
Закон набирає чинності з 1 вересня 2014 року.
Початок революції на ринку електричної енергії
24 жовтня 2013 року був прийнятий Закон України «Про засади
функціонування ринку електричної енергії України» № 663-VII. Закон
спрямований на докорінну зміну формату функціонування ринку електричної енергії
в Україні.
Основною метою цього документа заявлена лібералізація оптового
ринку електроенергії України та створення ефективного конкурентного середовища
на ринку електричної енергії з урахуванням основних вимог законодавства ЄС.
Зокрема, директиви ЄС № 2003/54/ЄС про загальні правила функціонування
внутрішнього ринку електроенергії та Регламенту № 1228/2003 стосовно умов
доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії.
Ринок одного покупця, яким зараз є ДП «Енергоринок»,
переходить до моделі ринку прямих договорів. Виробники будуть продавати
вироблену ними електричну енергію, а енергопостачальники купуватимуть її на
умовах двосторонніх домовленостей щодо ціни, обсягу, строків поставки
електричної енергії.
На роздрібному ринку електричної енергії споживачі купують її
в енергопостачальників (незалежних або гарантованих). Гарантований постачальник
здійснює поставки електроенергії виключно на закріпленій території та
зобов'язаний скласти договір на поставку з будь-яким споживачем, який до нього
звернувся та проживає на території діяльності постачальника.
Кваліфіковані споживачі електричної енергії, якими всі
побутові споживачі стають з 1 січня 2015 року, на свій вибір можуть купувати її
в будь-якого з незалежних енергопостачальників або гарантованих
енергопостачальників.
Закон зберігає перехресне субсидування на ринку до 2030 року
за допомогою спеціально створеного Фонду розподілу вартісного дисбалансу.
Донорами цього фонду стануть АЕС, ГЕС та ГАЕС (крім малих гідроелектростанцій),
а реципієнтами – ТЕС, відновлювальні джерела енергії (сонячні, вітрові і т. п.
електростанції), а також постачальники електричної енергії для споживачів, що
мають право на пільгові тарифи. На думку деяких експертів, наявність Фонду
розподілу вартісного дисбалансу та фактична консервація проблеми перехресного
субсидування до 2030 року негативно позначаться на діяльності державних АЕС та
ГЕС. Ці суб'єкти з часткою на ринку більше 53 % будуть виключені з відкритого
ринку.
Зазначимо, що за підсумками 2012 року обсяг перехресного
субсидування на цьому ринку дорівнював 35 млрд. грн., і очікується, що в 2013
році він зросте до 40 млрд. грн.
Запропонована схема ринку електричної енергії повністю
повинна запрацювати в 2017 році.
Зареєструвати нерухомість
Кабінет Міністрів України своєю постановою від 17 жовтня 2013
року № 868 затвердив Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх
обтяжень, а також Порядок надання інформації з Державного реєстру
речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, КМУ визначив процедуру проведення державної
реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів,
необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної
реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого
майна.
У цілому новий Порядок державної реєстрації прав на нерухоме
майно не передбачає яких-небудь революційних змін. Варто відмітити лише деяке
спрощення реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно (наприклад,
іпотека). Державна реєстрація обтяжень речових прав на нерухоме майно, право
власності на яке не зареєстроване у Державному реєстрі прав, проводиться у спеціальному
розділі зазначеного реєстру. Це положення дозволяє зареєструвати обтяження
навіть тоді, коли в Державному реєстрі прав немає відомостей про реєстрацію
права власності на цей об'єкт нерухомого майна.
У Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно
передбачена можливість подання документів для реєстрації поштою.
Незважаючи на згадану відсутність кардинальних змін,
важливість Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно важко
переоцінити з огляду на великий обсяг значущих суспільних відносин, які він
регулює.
Зазначена постанова набирає чинності з 12 лютого 2014 року.
Митний тариф
Закон
України «Про Митний тариф України» № 584-VII ухвалений 19 вересня 2013
року.
Митний
тариф України містить перелік ставок загальнодержавного податку – ввізного мита
на товари, що ввозяться на митну територію України та систематизовані згідно з
Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД),
складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів-2012 (ГС-2012),
на яку вже перейшла більшість держав світу, зокрема ЄС.
Основні зміни у порівнянні з попереднім митним тарифом
стосуються: приведення товарної номенклатури у відповідність до вимог ГС-2012
на виконання міжнародних зобов'язань, взятих у межах Міжнародної конвенції про
Гармонізовану систему опису та кодування товарів; адаптації статистичної
системи України до міжнародних методів, стандартів та класифікації;
стандартизації зовнішньоторговельної документації; спрощення процедури митного
оформлення товарів при здійсненні зовнішньоторговельних операцій; приведення ставок
ввізного мита на продукцію і товари у відповідність до рівня, визначеного
Графіком тарифних зобов'язань України перед СОТ за товарами на 2013 рік у межах
Протоколу про вступ України до СОТ.
Закон набирає чинності з 1 січня 2014 року.
Сумнівна ефективність фінансових векселів
4 липня 2013 року після тривалої дискусії у суспільстві
відбулось ухвалення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу
України та деяких інших законів України щодо фінансових векселів» №
407-VII.
Законом визначається порядок бюджетного відшкодування суми ПДВ
шляхом отримання фінансового казначейського векселя. До 1 січня 2014 року органи
казначейського обслуговування видають платнику податку, який заявив про
бюджетне відшкодування ПДВ шляхом отримання фінансового казначейського векселя,
суму бюджетного відшкодування шляхом видачі фінансових казначейських векселів
строком обігу від одного до п'яти років з дохідністю на рівні 5 % річних.
Платник податку сам повинен подати до контролюючого органу
заяву про обрання способу відшкодування з бюджету суми ПДВ шляхом отримання
фінансового векселя за умови, що сума відшкодування становить не менш як 500
тис. гривень.
Сума бюджетного відшкодування ПДВ ділитиметься на п'ять рівних
частин, на кожну з яких видається окремий фінансовий казначейський вексель із
строком платежу один, два, три, чотири та п'ять років.
Пред'явлення фінансового векселя органу державної
казначейської служби прирівнюється до сплати узгодженого грошового
(податкового) зобов'язання. Нагадаємо, що згідно з частиною шостою статті 45
Бюджетного кодексу України забороняються розрахунки з бюджетом у негрошовій
формі, в тому числі із застосуванням векселів, якщо інше не передбачено,
зокрема, законом про Державний бюджет. І якщо у Законі про Державний бюджет на
2013 рік ця можливість передбачена, то гарантій, що у наступних законах
впродовж п'ятирічного строку існування фінансових векселів така можливість буде
збережена, немає.
Казначейські векселі можуть використовуватися
векселедержателями також для: 1) погашення кредиторської заборгованості за
згодою відповідних кредиторів; 2) продажу юридичним особам або здійснення
операцій урахування у банках; та 3) застави з метою забезпечення виконання
зобов'язань (постанова КМУ від 21 серпня 2013 року № 683 «Деякі питання
випуску фінансових казначейських векселів»).
Тільки 9 жовтня 2013 року Кабінет Міністрів України своєю
постановою № 766 встановив граничні обсяги видачі фінансових казначейських
векселів для відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість у сумі 12
млрд. гривень.
Всі технічні передумови для видачі фінансових векселів
були створені, але виявилось, що вони платникам податків не потрібні. Станом
на 28 листопада 2013 року, за інформацією Міндоходів, не надійшло жодної заяви
та не було видано жодного фінансового векселя. Звичайно, є ймовірність, що ця
ситуація зміниться до кінця року. Однак поки що можна порівняти величезну працю
з підготовки та прийняття законопроекту, відповідних підзаконних актів,
інвентаризації та інших заходів впровадження цього інструменту із працею
Сізіфа.
Год 2013: 5 самых важных законодательных актов
Долучаючись до традиційного для цієї пори року процесу підбиття підсумків, хочемо висловити власну думку щодо результатів законотворчої роботи у 2013 році. Нами було виділено п'ять нормативно-правових актів, які ми вважаємо найбільш значущими.
Кримінальна відповідальність для юридичних осіб?
23 травня 2013 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 314-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб». Цим Законом вносяться зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів і запроваджується інститут заходів кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичної особи. Такими заходами кримінально-правового характеру є штраф, конфіскація майна та ліквідація.
Підставою для застосування зазначених заходів є вчинення уповноваженою особою юридичної особи від імені та в інтересах (або тільки від імені) останньої деяких злочинів (фінансування тероризму, легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом тощо).
Цей Закон спрямований на забезпечення виконання рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO), Спеціального Комітету експертів Ради Європи з питань оцінки заходів боротьби з відмиванням коштів (MONEYVAL), а також на вирішення питань про реалізацію низки міжнародних договорів України в частині встановлення відповідальності юридичних осіб.
Закон дуже неоднозначно сприймається юридичною спільнотою: дехто вважає, що цим Законом вводиться кримінальна відповідальність для юридичних осіб, а це суперечить базовим принципам українського кримінального права; інші говорять про те, що Закон запроваджує не кримінальну, а квазі-кримінальну відповідальність. Апологети Закону посилаються на досвід країн континентальної правової сім'ї (Франція, Іспанія, Польща, Словаччина та інші), де подібні заходи відповідальності до юридичних осіб застосовуються саме у межах кримінального процесу.
Варто зазначити, у разі якщо до юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації, то відповідно до статті 170 Кримінального процесуального кодексу можливим є накладення арешту як запобіжного заходу на все майно такої юридичної особи.
Закон набирає чинності з 1 вересня 2014 року.
Початок революції на ринку електричної енергії
24 жовтня 2013 року був прийнятий Закон України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» № 663-VII. Закон спрямований на докорінну зміну формату функціонування ринку електричної енергії в Україні.
Основною метою цього документа заявлена лібералізація оптового ринку електроенергії України та створення ефективного конкурентного середовища на ринку електричної енергії з урахуванням основних вимог законодавства ЄС. Зокрема, директиви ЄС № 2003/54/ЄС про загальні правила функціонування внутрішнього ринку електроенергії та Регламенту № 1228/2003 стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії.
Ринок одного покупця, яким зараз є ДП «Енергоринок», переходить до моделі ринку прямих договорів. Виробники будуть продавати вироблену ними електричну енергію, а енергопостачальники купуватимуть її на умовах двосторонніх домовленостей щодо ціни, обсягу, строків поставки електричної енергії.
На роздрібному ринку електричної енергії споживачі купують її в енергопостачальників (незалежних або гарантованих). Гарантований постачальник здійснює поставки електроенергії виключно на закріпленій території та зобов'язаний скласти договір на поставку з будь-яким споживачем, який до нього звернувся та проживає на території діяльності постачальника.
Кваліфіковані споживачі електричної енергії, якими всі побутові споживачі стають з 1 січня 2015 року, на свій вибір можуть купувати її в будь-якого з незалежних енергопостачальників або гарантованих енергопостачальників.
Закон зберігає перехресне субсидування на ринку до 2030 року за допомогою спеціально створеного Фонду розподілу вартісного дисбалансу. Донорами цього фонду стануть АЕС, ГЕС та ГАЕС (крім малих гідроелектростанцій), а реципієнтами – ТЕС, відновлювальні джерела енергії (сонячні, вітрові і т. п. електростанції), а також постачальники електричної енергії для споживачів, що мають право на пільгові тарифи. На думку деяких експертів, наявність Фонду розподілу вартісного дисбалансу та фактична консервація проблеми перехресного субсидування до 2030 року негативно позначаться на діяльності державних АЕС та ГЕС. Ці суб'єкти з часткою на ринку більше 53 % будуть виключені з відкритого ринку.
Зазначимо, що за підсумками 2012 року обсяг перехресного субсидування на цьому ринку дорівнював 35 млрд. грн., і очікується, що в 2013 році він зросте до 40 млрд. грн.
Запропонована схема ринку електричної енергії повністю повинна запрацювати в 2017 році.
Зареєструвати нерухомість
Кабінет Міністрів України своєю постановою від 17 жовтня 2013 року № 868 затвердив Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, КМУ визначив процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
У цілому новий Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно не передбачає яких-небудь революційних змін. Варто відмітити лише деяке спрощення реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно (наприклад, іпотека). Державна реєстрація обтяжень речових прав на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у Державному реєстрі прав, проводиться у спеціальному розділі зазначеного реєстру. Це положення дозволяє зареєструвати обтяження навіть тоді, коли в Державному реєстрі прав немає відомостей про реєстрацію права власності на цей об'єкт нерухомого майна.
У Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно передбачена можливість подання документів для реєстрації поштою.
Незважаючи на згадану відсутність кардинальних змін, важливість Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно важко переоцінити з огляду на великий обсяг значущих суспільних відносин, які він регулює.
Зазначена постанова набирає чинності з 12 лютого 2014 року.
Митний тариф
Закон України «Про Митний тариф України» № 584-VII ухвалений 19 вересня 2013 року.
Митний тариф України містить перелік ставок загальнодержавного податку – ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України та систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів-2012 (ГС-2012), на яку вже перейшла більшість держав світу, зокрема ЄС.
Основні зміни у порівнянні з попереднім митним тарифом стосуються: приведення товарної номенклатури у відповідність до вимог ГС-2012 на виконання міжнародних зобов'язань, взятих у межах Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів; адаптації статистичної системи України до міжнародних методів, стандартів та класифікації; стандартизації зовнішньоторговельної документації; спрощення процедури митного оформлення товарів при здійсненні зовнішньоторговельних операцій; приведення ставок ввізного мита на продукцію і товари у відповідність до рівня, визначеного Графіком тарифних зобов'язань України перед СОТ за товарами на 2013 рік у межах Протоколу про вступ України до СОТ.
Закон набирає чинності з 1 січня 2014 року.
Сумнівна ефективність фінансових векселів
4 липня 2013 року після тривалої дискусії у суспільстві відбулось ухвалення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо фінансових векселів» № 407-VII.
Законом визначається порядок бюджетного відшкодування суми ПДВ шляхом отримання фінансового казначейського векселя. До 1 січня 2014 року органи казначейського обслуговування видають платнику податку, який заявив про бюджетне відшкодування ПДВ шляхом отримання фінансового казначейського векселя, суму бюджетного відшкодування шляхом видачі фінансових казначейських векселів строком обігу від одного до п'яти років з дохідністю на рівні 5 % річних.
Платник податку сам повинен подати до контролюючого органу заяву про обрання способу відшкодування з бюджету суми ПДВ шляхом отримання фінансового векселя за умови, що сума відшкодування становить не менш як 500 тис. гривень.
Сума бюджетного відшкодування ПДВ ділитиметься на п'ять рівних частин, на кожну з яких видається окремий фінансовий казначейський вексель із строком платежу один, два, три, чотири та п'ять років.
Пред'явлення фінансового векселя органу державної казначейської служби прирівнюється до сплати узгодженого грошового (податкового) зобов'язання. Нагадаємо, що згідно з частиною шостою статті 45 Бюджетного кодексу України забороняються розрахунки з бюджетом у негрошовій формі, в тому числі із застосуванням векселів, якщо інше не передбачено, зокрема, законом про Державний бюджет. І якщо у Законі про Державний бюджет на 2013 рік ця можливість передбачена, то гарантій, що у наступних законах впродовж п'ятирічного строку існування фінансових векселів така можливість буде збережена, немає.
Казначейські векселі можуть використовуватися векселедержателями також для: 1) погашення кредиторської заборгованості за згодою відповідних кредиторів; 2) продажу юридичним особам або здійснення операцій урахування у банках; та 3) застави з метою забезпечення виконання зобов'язань (постанова КМУ від 21 серпня 2013 року № 683 «Деякі питання випуску фінансових казначейських векселів»).
Тільки 9 жовтня 2013 року Кабінет Міністрів України своєю постановою № 766 встановив граничні обсяги видачі фінансових казначейських векселів для відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість у сумі 12 млрд. гривень.
Всі технічні передумови для видачі фінансових векселів були створені, але виявилось, що вони платникам податків не потрібні. Станом на 28 листопада 2013 року, за інформацією Міндоходів, не надійшло жодної заяви та не було видано жодного фінансового векселя. Звичайно, є ймовірність, що ця ситуація зміниться до кінця року. Однак поки що можна порівняти величезну працю з підготовки та прийняття законопроекту, відповідних підзаконних актів, інвентаризації та інших заходів впровадження цього інструменту із працею Сізіфа.